Найпотужніші татарські навали відбувалися, як правило, взимку. Тоді ріки замерзали, тому тимчасово зникали природні водні перешкоди на шляхах пересування знаменитої татарської кінноти.
Один зі сподвижників Богдана Хмельницького у Визвольній козацькій війні і брат його першої дружини Ганни Сомківни. Наказний гетьман Війська Запорозького й очільник Лівобережної України в 1660–1663 роках.
Село в Яському повіті на південному сході сучасної Румунії. В 1620 році тут відбулася битва армії Речі Посполитої з турецько-татарськими військами.
Характерник, чаклун.
«Вічний мир» між Московською державою і Річчю Посполитою був підписаний на річці Поляновці у червні 1634 року.
Польський верховний суд.
Андрій Вишоватий був онуком засновника социніянства — Фаусто Паоло Соцціні.
Скарбник.
Виборчому.
Шляхетське ополчення.
Маються на увазі артилерійські фунти (490 г). 16-фунтове чавунне ядро важило 7,9 кг, ним стріляли з гладкоствольної гармати, що мала діаметр ствольного каналу 133 мм. У Зборівській битві козаки використовували потужну зброю, захоплену попереднього 1648 року в різних польських фортецях.
Розривні ядра з пороховим начинням (в залежності від калібру називалися гранатами або бомбами) почали викорстовуватися лише наприкінці XVII ст.
Так польські магнати називали короля, підкреслюючи цим свою слабку залежність від глави держави.
У 1635–1637 роках.
Податок грішми, хутрами та іншими коштовностями, які уряди Речі Посполитої та Московії у XVI–XVII ст. систематично сплачували кримському ханові, щоб запобігти грабіжницьким нападам кримських татар. Упоминки були, по суті, замаскованою даниною, їхня вартість сягала кілька десятків тисяч злотих.
Канікул.
Любель — старовинна назва сучасного польського Любліна.
«Потоп» — вторгнення на територію Речі Посполитої війська коаліції на чолі зі Швецією у 1655–1660 рр. (див. Хронологічну таблицю).
Взимку 1655 року посольство на чолі з Даниїлом Греком спочатку невдало намагалося проїхати через Литву, згодом разом з Янієм (Іваном) Тафралі — через Волощину, Молдову і навіть Туреччину. Яким маршрутом козаки проїхали насамкінець (але ж таки проїхали!), й досі невідомо.
Тиміш Хмельниченко загинув під час оборони Сучави 15 вересня 1653 року від гангрени, що розвинулася внаслідок тяжкого поранення. Був похований у церкві в Суботові 27 (за іншими відомостями 30) грудня 1653 року.
Маються на увазі події 1647 року, що передували Хмельниччині.
Ганна Сомківна — перша дружина Богдана Хмельницького.
Мирний договір між Річчю Посполитою і Московським царством, укладений 24 жовтня 1656 у м. Вільно (тепер Вільнюс, Литва — див. Хронологічну таблицю).
Мотрона — Гелена (Олена) Чаплинська, спочатку дружина підстарости Даніеля Чаплинського, а згодом друга дружина Богдана Хмельницького. За відсутності чоловіка й неможливості захищатися була страчена Тимошем Хмельниченком 14 червня 1651 року за звинуваченням у зраді.
Ганна Золотаренко — сестра полковників Івана та Василя Золотаренків, третя й остання дружина Богдана Хмельницького. Була дуже норовистою, гоноровою, від свого імені видавала універсали на зразок гетьманських, негласно завідувала гетьманською скарбницею, вельми авторитарно керувала сімейними справами родини Хмельницьких. Усіх її дітей від попередніх шлюбів Богдан Хмельницький всиновив і дав їм своє прізвище.
Юрій Хмельниченко — другий рідний син Богдана Хмельницького, майбутній український гетьман.
Найвища адміністративна установа Гетьманщини у XVII–XVIII століттях. Вперше була заснована Богданом Хмельницьким. Керував нею генеральний писар, першим з яких став майбутній гетьман Іван Виговський.
Належний до міщан чи, швидше, селян, простонародний.
Очільник найпершого у Гетьманщині бунту запорозької голоти, що стався у жовтні 1657 року. Бунтівники вимагали позбавлення щойно обраного Івана Виговського гетьманської булави. Виступ завершився негайним арештом ватажка.
Маються на увазі Яким Сомко (брат Ганни Сомківни, першої дружини Хмельницького) і Василь Золотаренко (брат Ганни Золотаренківни, третьої дружини Хмельницького).
Діадохи — полководці Олександра Македонського. Кривава борня між ними за володіння кавалками гігантської імперії, що залишилась по смерті великого завойовника, тривала 22 роки і закінчилась битвою при Іпсі 301 року до н. е., у якій загинув Антигон.
У листопаді 1657 року гетьман Іван Виговський справді повернув Юрію Немиричу його колишні маєтності — села Кобеляки, Кишеньки, Переволочну, Білики, Нові Санжари та інші, конфісковані ще під час укладання Зборівської угоди.